Територіальна громада

 СТЯГАЙЛІВСЬКА  СІЛЬСЬКА  РАДА

До складу Стягайлівської сільської ради входить  одне село –  Стягайлівка.

Розташоване село за 250 км від м.Суми,за 30 км  від районного центру .

Площа  населеного пункту – 154,3 га. Населення   складає 166 осіб. Кількість дворів- 69 .   День села – 22 серпня .

 Село Стягайлівка засноване козаком з міста Батурин Іваном Стягайлом на річці Знобівка.

Відбулося це в часи гетьмана Мазепи( так пише Олександр Лазаревський).Іван Мазепа був Гетьманом України чверть століття, з 1687 по 1708 роки.З великою долею вірогідності можна стверджувати,що виникло поселення на рубежі віків , поміж 1695 та 1705 роком, коли Мазепа активно роздавав землі своїм прибічникам.

    Після смерті батька засновника села ,воно відійшло до його сина, який у 1722 році продав Стягайлівку, разом з людьми, князю Меншикову.Коли останній потрапив в опалу  й втратив усю велич і багатство, Стягайлівка перейшла  разом з усією Ямпільською волостю до графа Неплюєва.
    Перед відміною кріпацтва,в середині 19 століття,в Стягайлівці було 63 двори, в яких проживало 465 осіб чоловічої та жіночої статі.

    Власної церкви тут ніколи не було.Селяни ходили до церкви в сусідню Білоусівку.

    На початку 20 століття в селі було вже 146 дворів,маленький магазин та школа, яка розміщувалася в двох кімнатах будинку,що належав Івану Акуловичу Радченко.Діти вивчали російську та церковно-слов’янську мови.Трохи згодом,побудували нове приміщення для школи. Уроки  « Закону Божого»  вів священник,який спеціально приїздив з Білоусівки.

    1915 року збудували нову   гарну цегляну Земську школу.Та далеко не всі стягайлівські діти ходили на той час до школи.

    Селяни жили бідно.Більшість працювало в економії графа Шуленбурга, що володів  800-стами  десятинами кращої навколишньої землі.Сам граф мешкав у живописній сусідній Білоусівці.Незадовго до революції його « замінив» поміщик Левицький.

    Радянську владу в селі встановлено в січні 1918 року. Будівлю старої церковно-приходської школи зайняли радянські кооператори.Громадський магазин передали комітету взаємодопомоги.Над Стягайлівкою гордо замайорів червоний прапор нової влади .Першим  головою Стягайлівської сільської ради обрано  Євдокименко Василя Романовича.Створили також комітет бідноти,який очолив Білоус Архип Володимирович.

    Першими комсомольцями на селі були Поташний Іван Андрійович, Дяченко Микола Іларіонович, Міцура Афанас  Олексійович.

    У 1930 році створили перший у селі колгосп,який назвали іменем Блюхера.Коли  Блюхера у 1937 році оголосили « ворогом» народу,колективне господарство стало називатися – колгосп імені Чкалова.З цією назвою стягайлівський колгосп проіснував і до теперішнього часу..

    З  2000 року колгосп перереформовано  в СТОВ імені Чкалова.

Видатні земляки: Ковальов Григорій Васильович – підполковник  запасу,проживає у Львові.Він почесний громадянин декількох міст та сіл Польщі і України.На грудях Григорія Васильовича 32 урядові нагороди.Серед них 10 орденів : сім радянських  - ордени Леніна,Червоного Прапора,  «Вітчизняної війни» 1-го ступеня, три ордени Червоної Зірки,

« Богдана Хмельницького»   та  три ордени Польщі - Хрест Грюнвальда та два Хрести « За бойові заслуги».

    Кошель Надія  ( літературний псевдонім) (Кошель-Половинко Надія Іванівна)  поетеса,проживає у Луганській області.Автор книжок «Я для тебя еще не вечер»,»Висота над пропастью» , «У неба   синие глаза»,  «Три пелюстки весняного дня», «Спіймай у просторі,злови».Член Національної Спілки письменників України. 

  Красицька Лариса Василівна –кандидат юридичних наук ,працює у Донецькому Національному університеті викладачем.

    На території ради працює медичний пункт,бібліотека,магазин